Вони помирали, щоб жила Україна

Вони помирали, щоб жила Україна

Вони співали “Ще не вмерла…” і вмирали

Земля тремтіла, під ногами ж – твердь

Їм янголи обличчя прикривали

А ті під вибухи гранат ішли на смерть

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родине вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, Батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія.

 

20 лютого 2017 року учні, вчителі, працівники сільського клубу зібралися в Козирській ЗОШ І-ІІІ ст.,на урок Мужності. Присутні пригадали хронологію подій, що відбувались три роки тому, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.              Кожен із Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи, але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Якщо тебе справді засмучує ненависть у світі, не плач і не втрачай надії, а зроби щось, хай навіть маленьке!Ми закликаємо вас згадати  усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

                                               

 
Сподобалось? Поділися з друзями:

Додати коментар

Захисний код
Оновити