Педагогічна рада "Формування життєвих компетентностей учнів за допомогою кейс технологій"

____________________________________________________________________________________

скачати матеріали педагогічної ради:

(Слайд 1)

Потік інформації у сучасному світі вимагає застосування таких методів навчання, які дозволили б ефективно передавати доволі великий обсяг знань, забезпечили високий рівень оволодіння матеріалом, який вивчається. Сьогодні основні методичні інновації пов’язані з використанням активних, або як їх ще називають інтерактивних, методів навчання. Суть їх полягає у тому, що навчальний процес організовується на основі взаємодії, діалогу, в ході якого школярі навчаються критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, враховувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватись з іншими людьми.

До провідних методів інтерактивних форм навчання відносяться тренінги, ділові та рольові ігри, навчальні групові дискусії, мозковий штурм тощо. Інтерактивними технологіями, які останнім часом найчастіше застосовують у навчанні, є кейс-технології. Вони дають змогу розвивати навички аналізу та критичного мислення, виявляти різні погляди і точки зору.

Які питання будемо розглядати сьогодні (слайд 2)

Що ж таке кейс (слайд 3)

Мета кейс (слайд 4)

Крім цього, застосовуючи кейс-технології, можна сформувати такі соціальні компетентності:

Слайд (5)

Кейс-технології можна застосовувати при викладанні будь-яких предметів, якщо основні завдання, поставлені на уроці, — навчити критично мислити, ухвалювати рішення, аналізувати, плідно спілкуватися, підвищувати креативність.

Метод ситуаційного аналізу

Найпоширеніший метод кейс-технологій — метод ситуаційного аналізу. Головне поняття методу ситуаційного аналізу — «ситуація», тобто сукупність умов і обставин, які впливають на кінцевий результат. Виконуючи кейсове завдання за допомогою методу ситуаційного аналізу, учні мають відкинути думку про єдине правильне розв'язання.

Використання методу ситуаційного аналізу переносить акцент з оволодіння готовим знанням на формування певних навичок, спільну творчість учня та вчителя. Принциповою відмінністю цього методу від традиційних є демократія у процесі отримання знань: кожен учень рівноправний з іншими учнями та вчителем при обговоренні проблеми.

(Слайд 6)

Вперше метод аналізу ситуації був використаний у навчальному процесі в школі права Гарвардського університету у 1870 році. Перші збірники кейсів були опубліковані у 1925 році у Звітах Гарвардського університету. На сьогоднішній день співіснують дві класичні школи case-study – Гарвардська (американська) і Манчестерська (європейська). Серед закордонних вчених над теоретичними та практичними питаннями використання case-study можна відзначити Е. Монтера, М. Лідере, Дж. Ерскіна, М. Норфі. У вітчизняній освітній практиці застосування методу аналізу ситуацій знаходиться на початковому етапі. Проте плідно працюють у цьому напрямку спеціалісти українського Центру інновацій та розвитку, серед яких Ю. Сурмін, А. Сидоренко, В. Лобода, А. Фурда. Під редакцією Ю. Сурміна у 2002 році було видано фундаментальну працю «Ситуационный анализ, или анатомия кейс-метода». Ці кейси, підготовлені зазвичай у письмовій формі і складені на основі реальних фактів, студенти читають, вивчають і обговорюють. Кейси є основою бесіди аудиторії під керівництвом викладача. Тому метод кейс-стаді є і видом навчального матеріалу, і, водночас, особливим способом використання цього матеріалу у навчальному процесі.

На сьогодні запровадження методу аналізу ситуацій у навчальний процес знаходиться на стадії осмислення та запозичення напрацьованих методик у закордонних вчених. Новизна і особливості використання case-study вимагають детального аналізу даного методу як виду інтерактивних форм навчання, адаптації до особливостей використання при викладанні різних дисциплін.

(Слайд 7) (характеристика метода)

(Слайд 8) переваги,

Розрізняють шість основних етапів роботи над кейсом. На кожному етапі учні здобувають певні знання та навички (слайд 9)

Розв'язувати кейси доцільно у шість етапів.

Перший етап

Учні мають ознайомитися із ситуацією та її особливостями, законспектувати з підручника ключові ідеї, щоб освіжити у пам'яті теоретичні знання, які потрібно буде використовувати під час аналізу кейсу. Після цього їм слід оглядово прочитати кейс, щоб скласти про нього загальне враження.

Другий етап

На другому етапі потрібно виділити основну проблему (проблеми), чинники та персонали, які можуть допомогти у розв'язанні кейсу. Учні мають уважно прочитати завдання кейсу і впевнитися у тому, що зрозуміли його.

Третій етап

На третьому етапі вчитель має запропонувати концепції або теми для «мозкового штурму», який є важливим способом розвитку творчої активності учнів. «Мозковий штурм» складається з трьох фаз:

•входження у стан психологічної розкутості, відмова від стереотипності, страху здаватися смішним. Для цього слід створити психологічні умови взаємної довіри. Ідеї мають втратити автора і стати загальними;

•власне «мозковий штурм», завдання якого — створити багато ідей. Усі ідеї фіксують у протокольному списку ідей. Для висловлення кожної ідеї учні мають не більше 1-2 хв. «Мозковий штурм» відбувається за такими принципами:

•є ідея — говорю, нема ідеї — не мовчу;

•асоціювання — заохочується; що більш дикою здається ідея, то краще;

•ідей має бути якомога більше;

•висловлені ідеї можна запозичувати, комбінувати і видозмінювати як завгодно;

•критика — заборонена; того, хто критикує, позбавляють слова (учні не хвилюються, що їхні ідеї визнають поганими);

•соціальний статус — не має значення;

•творчий аналіз ідей з метою пошуку конструктивного розв'язання проблеми. Здійснюючи творчий аналіз ідей, учні мають дотримуватися таких правил:

•розглядати всі ідеї без дискримінації якоїсь з них;

•об'єктивно оцінювати кожну ідею; знайти місце ідеї у системі і знайти систему під ідею.

Четвертий етап

На четвертому етапі аналізують результати розв'язання завдання. Для цього учні мають знову прочитати текст кейсу, уважно фіксуючи всі чинники або проблеми, які стосуються поставлених питань.

Аналіз кейсів може бути спеціалізованим або всебічним. Спеціалізований аналіз зосереджений на конкретному питанні або проблемі. Всебічний — на глибокому дослідженні ключових питань кейсу. За видами аналізу розрізняють такі кейси:

•проблемний — передбачає виділення комплексу проблем ситуації, їх характеристику, наслідки, шляхи розв'язання;

•причинно-наслідковий — сприяє встановленню причин, які призвели до виникнення проблеми, і наслідків її розвитку;

Праксеологія (від грец. praktikos— активний) — наука, що вивчає загальні умови й методи правильної, ефективної та раціональної людської діяльності.

Аксіологія (від грец. ахіа — цінність) — наука про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини

•прагматичний (праксеологічний) — включає в себе аналіз дій у ситуації, її моделювання та оптимізацію;

•аксіологічний — полягає у побудові системи оцінки ситуації, її складових, умов, наслідків тощо;

•ситуаційний (системний) — визначає характеристику, структуру ситуації, її функцію, взаємодію з навколишнім світом;

•прогностичний — готує прогноз щодо імовірного, потенційного і бажаного майбутнього;

•рекомендаційний — розробляє рекомендації щодо розвитку ситуації;

•програмно-цільовий — складає програму діяльності у певній ситуації.

П'ятий етап

На п'ятому етапі пропонують один або декілька варіантів розв'язання кейсу, виявляють послідовність дій, вказують на труднощі, з якими учні можуть зіткнутися під час розв'язання кейсу, а також способи запобігання цим труднощам.

Учні на п'ятому етапі мають скласти список ідей і концепцій для розв'язання запропонованої у кейсі проблеми.

Шостий етап

Рефлексія (з латини reflexio — звернення назад) — це здатність розуму аналізувати себе, «мислення про мислення», акт самоаналізу тощо. Глибина рефлексії залежить від освіченості людини, моральних якостей і рівня самоконтролю. Рефлексія у спрощеному визначенні — це розмова із собою

На шостому етапі відбувається обговорення кейсів (рефлексія). Обговорення може мати вигляд відкритої дискусії чи групового (індивідуального) опитування, у ході якого учні дають усну оцінку ситуації, аналізують кейс, пропонують свої розв'язання і рекомендації, тобто роблять презентацію.


Кейс обов’язково має складатися з трьох основних частин (слайд 10)

(11,12,13,14-19)

Види кейсів (слайд 21)

За традиційною гарвардською класифікацією кейси розподіляють на:

•структуровані, в яких подається мінімальна кількість додаткової інформації. Під час роботи з такими кейсами учень розуміє: щоб знайти оптимальне рішення, слід застосувати певну модель чи формулу;

•«замальовки», що містять, як правило, від 1 до 10 сторінок тексту і 1-2 сторінки додатків, які ознайомлюють лише з ключовими поняттями. Працюючи з цими додатками, учень має спиратися на власні знання;

•великі неструктуровані обсягом до 50 сторінок — найскладніші з усіх видів кейсів. Інформацію у таких кейсах подано дуже детально, однак необхідних для розв'язання кейсу відомостей може й не бути: учень має знайти їх самостійно;

•дослідницькі кейси, працюючи над якими учні мають не лише використовувати засвоєні теоретичні знання і практичні навички, а й пропонували щось нове. При цьому учні разом з учителем виступають у ролі дослідників.

Кейси можуть бути різні за обсягом: від декількох речень на одній сторінці до декількох сторінок. Однак слід зауважити, що учні важче сприймають великі кейси, особливо якщо метод кейсу застосовується вперше .

Основні класифікації

Види кейсів

За наявністю сюжету

Сюжетний

Безсюжетний

За часовою послідовністю матеріалу

У хронологічному порядку

Спогади

Прогностичний

За суб'єктом кейсу

Особистісний

Організаційно-інституційний

Багатосуб'єктний

За способом подання матеріалу

Оповідання

Есе

Журналістське розслідування

Звіт

Нарис

Сукупність фактів

Сукупність статистичних матеріалів

Сукупність документів та зразків

За обсягом

Короткий (міні-кейс]

Середній

Великий

За наявністю додатків

Без додатків

3 додатками

За типом методичної частини

Питання

Кейс-завдання

Джерела формування (25-28)

Подання результатів кейсу

На заключному етапі роботи вчитель може запропонувати учням два варіанта представлення результатів кейсового завдання: у письмовому вигляді або у вигляді усної презентації мікрогруп.

Подання результатів аналізу кейсу — важливий аспект методу кейс-стаді. Уміння публічно подати інтелектуальний продукт, добре його прорекламувати, показати його переваги і можливі напрями ефективного використання, а також відстояти свою думку — дуже цінні компетентності учня.

Публічна (усна) презентація передбачає подання результатів кейсу перед однокласниками. Це дає змогу відпрацювати навички публічної діяльності та участі у дискусії.

Непублічна (письмова) презентація менш ефективна, але її освітня роль також важлива. Найчастіше вона має вигляд звіту про виконання завдання. Під час підготовки цього звіту стимулюються такі уміння учнів:

•підготувати текст;

•не допустити помилок у розрахунках;

•акуратно оформити звіт тощо.

Письмовий аналіз кейсу відрізняється від усного тим, що він зазвичай більш структурований та деталізований.

Письмова і усна презентації залежно від складності та обсягу завдання можуть бути як індивідуальними, так і груповими.Індивідуальна презентація дає змогу формувати відповідальність, зібраність, волю; групова — аналітичні здібності, уміння узагальнювати матеріал, системно бачити проект.

Презентація може бути і вчительська, наприклад, коли вчитель представляє кейс перед учнями, бажаючи зацікавити їх, або коли хоче повідомити загальні результати роботи групи, якщо робота над кейсом була довготривалою.

Характеристика якісного кейса (слайд 32)

Ознаки вдалого кейсу:

•учні активні; що менше говорить учитель, то краще;

•велика кількість запитань від учнів;

•енергійність учителя;

•жвава дискусія;

•позитивна атмосфера;

•обґрунтованість висновків.

Переваги методу кейс-стаді очевидні: він дає змогу учням навчатися на реальних ситуаціях, отримувати навички розв'язання проблем, ухвалення рішень. Однак найбільшого ефекту можна досягнути при системному підході до вибору традиційних та інноваційних технологій навчання, їх розумному поєднанні.

Навчання за допомогою інтерактивних технологій, зокрема кейс-технологій, може бути ефективним лише тоді, коли сам учитель є грамотним комунікатором, цікавиться новими методами викладання і швидко навчається.

Сподобалось? Поділися з друзями:

Додати коментар

Захисний код
Оновити